-
1 роль
жrole; театр. тж. part, characterвирішальна роль — crucial/decisive role
головна роль — title role, lead, key role, leading role
в ролі кого-небудь — in the role of, as a sort of
входити в роль — to get into the role, to assume the role of smb.
відігравати роль — to play a role/part, to take the part (of), to act; to matter, to count, to be of importance
відігравати велику роль — to play a large role/part
відігравати незначну роль — to count very little, to be of minor/little importance
відігравати першу роль — to play the key/leading role, to be number one
відігравати роль у суспільстві (світі) — to play a role in society; to be smb.
помінятися ролями — to exchange roles, to trade/switch roles with smb.
на других ролях — to play a supporting role, to be in a subordinate position
на перших ролях — to play a key role, to be in a key position
-
2 відігравати
= відігра́ти1) (играя, возвращать проигранное) оты́грывать, отыгра́ть2) (только соверш.: кончить играть) сыгра́ть, отыгра́ть3) (иметь значение, влияние) перен. игра́ть, сыгра́тьвідіграва́ти роль — игра́ть, сыгра́ть роль
-
3 figure
1. n1) цифраtarget (control, key) figures — контрольні цифри
2) pl розм. арифметика3) діаграма, малюнок, креслення (у книзі)4) фігура, зовнішній вигляд; статура; образ, зовнішність5) персона, постать, особистість6) зображення; портрет; статуя7) риторична фігура, троп8) фігура (в танцях)9) узор (на тканині)10) геом. фігура, тіло11) розм. цінаwhat's the figure? — скільки я вам винен?, скільки це коштує?
12) гороскоп (у астрології)to cut (to make) a little (poor) figure — відігравати незначну (жалюгідну) роль
to cut no figure — амер. не відігравати ніякої ролі, не мати ніякого значення
2. v1) зображати (графічно); надавати форми2) уявляти собі3) амер., розм. вважати, оцінювати4) бути символом5) фігурувати; відігравати роль6) прикрашати (фігурами)7) позначати цифрами8) розм. рахувати, підраховувати; вираховувати, розраховувати9) виконувати фігури (в танцях тощо)figure on — а) розраховувати на; б) враховувати, брати до уваги
figure out — а) обчислювати; б) розуміти, усвідомлювати
* * *I n1) цифра; число; pl кількісна інформація, кількісні дані; цифри2) pl арифметика3) діаграма, малюнок, креслення ( у книзі)4) фігура, зовнішній вигляд; статура; вигляд, образ5) фігура, персона, особистість; людина; хтось6) зображення; портрет; статуя; (of) втілення або предмет ( чого-небудь)7) враження8) риторична фігура, троп ( figure of speech)9) фігура (у танцях, фігурному катанні, пілотажі)10) візерунок (на тканині, папері)11) ціна12) мaт. фігура, тіло13) гороскоп ( в астрології)II v1) зображувати (графічно, діаграмою)2) уявляти собі; aмep. вважати, думати3) (on) розраховувати на; сподіватися, покладатися; планувати, збиратися4) відігравати важливу роль; фігурувати, брати участь5) прикрашати ( фігурами)7) ( часто figure up) рахувати, підраховувати; обчислювати; складати8) виконувати фігури (у танцях, фігурному катанні)10) aмep. бути підходящим -
4 figure
I n1. цифра2. персона, постать, особистість- ambitious figure честолюбний діяч- control figures контрольні цифри- key figures контрольні цифри- political figure політик, політичний діяч- popular figure популярний (політичний) діяч- public figure громадський діяч- target figures контрольні цифри- a person of figure видатна постать/ особистість- to cut a figure займати видне становище- to cut a conspicuous/ good/ great figure відігравати важливу роль- to make a conspicuous/ good/ great figure відігравати важливу рольII v1. уявляти собі2. амер. розм. вважати, оцінювати4. фігурувати, відігравати роль -
5 signify
v1) значити, означати, бути ознакою (чогось)2) мати значення, бути важливим, відігравати роль3) висловлювати, виражати, показувати, виявляти4) провіщати* * *v1) виражати, показувати2) означати, бути ознакою ( чого-небудь); передвіщати3) мати значення, бути важливим, відігравати роль -
6 sustain
v1) підпирати, підтримувати2) перен. підтримувати, надавати сил; підкріпляти; живитиto sustain smb.'s hopes — підтримувати в комусь надії
3) зазнаватиto sustain losses — військ. зазнати втрат
4) стійко переносити; витримувати, протистояти5) підтримувати, захищати, підтверджувати6) грати, відігравати (роль)7) тягти (ноту, звук)8) військ. забезпечувати* * *v1) підпирати, підтримувати2) надавати підтримку, надавати сил; підкріплювати; підтримувати; не дати припинитися, обірватися, згаснути3) переносити, зазнаватиto sustain a defeat — зазнати поразки; витримувати
4) підтримувати, захищати; задовольнити (заперечення, відвід)5) підтверджувати, підкріплювати (теорію, обвинувачення, заяву)7) тягти (звук, ноту)8) вiйcьк. постачати, забезпечувати -
7 маргінальна особистість
МАРГІНАЛЬНА ОСОБИСТІСТЬ - поняття, що було сформульоване амер. соціологом Парком в 1928 р. для характеристики соціально-психологічних наслідків неадаптації мігрантів (іммігрантів) до вимог урбанізму як способу життя. Пов'язуючи маргінальність з міграцією, а її, в свою чергу, з розвитком торгівлі і ринку, з процесом переходу від локальних культур до цивілізації, Парк дав цьому поняттю широке історичне і соціокультурне тлумачення. М. о. притаманні специфічні риси: агресивність, вразливість, занепокоєння, егоцентричність, честолюбство тощо. Характеризуючи історичні умови, в яких виник соціально-психологічний тип М. о., Парк наголошував на тому, що послаблення внаслідок міграції локальних зв'язків та розвиток міст-метрополій призвели до виникнення нового типу особистості, "культурного гібриду" - людини, яка живе відповідно до норм культури і традицій двох різних народів; така особистість знаходиться на "межі двох культур і двох суспільств". У 30-ті рр. подальша розробка теми М. о. здійснювалася Стоунквістом з культурологічних позицій: зіткнення культур, яке відбувається в свідомості М.о. - це форма вияву конфлікту соціальних груп, що представляють різні культури; маргінал належить одночасно до двох соціальних груп, не зливаючись із жодною з них Д. раматична роздвоєність породжує у маргінала тривожне відчуття самотності, відчуження від суспільства. В залежності від обставин М. о. може відігравати роль лідера екстремістських угруповань або знаходитись у стані одвічного ізгоя. Маргіналізаційні процеси пов'язані, як правило, з перехідним станом, що переживає суспільство на певних етапах історичного розвитку. На сучасному етапі технологічні, соціальні, культурні зрушення останніх десятиліть надали проблемі маргінальності якісно нових окреслень. Урбанізація, масові міграції, інтенсивна взаємодія між носіями різних етнокультурних і релігійних традицій, розмивання вікових культурних бар'єрів, вплив на населення засобів масової комунікації - все це призвело до того, що маргінальний статус став у сучасному світі не стільки винятком, скільки нормою існування великої кількості людей. Ретроспективний погляд на історію світової культури також засвідчує, що незрідка в оновлюваних тенденціях духовної історії людства лідерська роль належала саме М.о.Є. ПетровФілософський енциклопедичний словник > маргінальна особистість
-
8 support
1. n1) підтримка, допомогаto get (to obtain) support — діставати підтримку
to speajc in support of smth. — підтримувати щось, виступати на захист чогось
2) опора, підпора, оплотto be smb.'s support in old age — бути чиєюсь опорою в похилому віці
3) засоби існування4) годувальник (сім'ї)5) тех. опорний стояк; підпірка, підставка; супорт (верстата); кронштейн; штатив6) військ. підтримка7) військ. матеріально-технічне забезпечення8) військ. сторожова застава9) спорт. упорsupport aviation — військ. авіація підтримки
support echelon — військ. група прикриття, ешелон підтримки
2. v1) підтримувати, підпирати3) морально підтримувати; надавати сили4) військ. обслуговувати; забезпечувати5) захищати, сприяти, подавати допомогу6) підтверджувати, бути доказом, підкріпляти (теорію)7) витримувати, терпіти, зносити8) театр. грати другорядні ролі, брати участь в епізодах9) відігравати роль* * *I n1) підтримка, допомога2) опора, оплот; годувальник4) фінансове забезпечення, утримання5) забезпечення ( якої-небудь діяльності); вiйcьк. матеріально-технічне (, медичне) забезпечення ( logistical support)6) театр. актор або актриса на других або вихідних ролях7) жив. основа (матеріал, на який наноситься картина; полотно, дерево)8) вiйcьк. підтримка9) тex. опора; кронштейн; штатив; гipн. стояк; супорт, тримач10) cл.; вiйcьк. сторожова застава11) cпopт. упор ( гімнастика); наплив ( фаза опори в плаванні)12) eк. закупівля для підтримки цін (на c-г продукти), інтервенційна скупка ( price supports)II v1) підтримувати, підпирати2) допомагати, підтримувати ( матеріально); утримувати ( родину); вiйcьк. забезпечувати; обслуговувати3) здійснювати ( моральну) підтримку; надавати сил; cпopт. бути вболівальником4) захищати; допомагати, сприяти5) підтверджувати, бути доказом6) витримувати, виносити, зносити7) витримувати ( характер)8) театр. грати другі ролі, брати участь в епізодах9) eк. підтримувати на певному рівні (курси, ціни; шляхом скупки акцій) -
9 signify
v1) виражати, показувати2) означати, бути ознакою ( чого-небудь); передвіщати3) мати значення, бути важливим, відігравати роль -
10 signify
v1. виражати, показувати2. означати, бути ознакою чогось3. мати значення, відігравати роль, бути важливим- to signify one's approval висловити/ виразити схвалення- to signify one's satisfaction висловити задоволення- please signify прошу висловлюватися/ підняти руку; проголосувати -
11 категорії історичної науки
КАТЕГОРІЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ - універсальні, всезагальні форми історичних - діяльності, мислення та свідомості людей. К.і.н. - поняття полісемантичне; воно може мати своїм змістом: а) основні форми історичної життєдіяльності (спільнота, культура, цивілізація, формація) і роди соціально-історичного буття людей (економіка, соціальна сфера, політика, духовне життя); б) форми історичного мислення, що використовуються людьми "поза спиною їх свідомості"; в) наріжні характеристики історичного пізнання, що осягаються істориками як найзагальніші і фундаментальні поняття історії як науки; г) форми історичної самосвідомості. Категоріальна структура історичного мислення формується на основі соціально-історичної життєдіяльності людей, в ході відтворення та темпоральних глибинних змін явищ життєвого світу і їх взаємозв'язків. Інваріантні форми та співвідношення історичних подій і процесів, багато разів повторюючись в діяльності і стосунках людей, постають як онтологічний вимір категорій і в подальшому поступово закріплюються в свідомості людей вже у вигляді форм історичного мислення. Як форми мислення К.і.н. відображають загальні хронотопічні властивості людського співжиття, структуру, перебіг, ритм і взаємозалежності процесів суспільної динаміки і водночас використовуються (переважно стихійно, в неусвідомленій формі) як способи фіксації повторюваності в історії, виокремлення закономірного, віднесення одиничних, випадкових історичних подій до відповідних детерміністських вузлів перетину мережі загальних і необхідних зв'язків історичного процесу. Пізніше, відповідно до самоідентифікації та самоздійснення того чи того суспільства, культури, народу тощо, К.і.н. поступово усвідомлюються і з синкретичних, узвичаєних способів фіксації й вираження необхідного та всезагального в історії перетворюються на такі пізнавальні засоби, що свідомо формуються і застосовуються. В цьому аспекті історичні категорії виступають як універсали (чи архетипи), що схоплюють у відповідному зрізі історичний процес як цілісність. На цій підставі вони свідомо використовуються вченими як дієві інструменти автентичного осягнення історичної реальності в усій повноті та розмаїтті їх виявів. На відміну від спеціальнонаукових понять різноманітних галузевих історичних дисциплін, К.і.н. на сучасному етапі постають як цілісні духовні утворення, що актуалізують і репрезентують не тільки розсудкові, а й усі інші пізнавальні здатності людини (всю почуттєву сферу, продуктивну та репродуктивну уяву, волю, розум). Отже, К.і.н. спроможні відігравати роль не тільки, а то й не стільки неусвідомлено вживаних форм мислення чи понятійних, абстрактно-розсудкових засобів пізнання в його класичному розумінні (як суб'єкт-об'єктної взаємодії), а й своєрідних екзистенціалів, формування і дія яких засновується значною мірою на переживанні та співпереживанні; на ідіосинкразійній симпатії та "відбірковій спорідненості" (Гете), співчутті й співстражданні; на залученні не лише зовнішнього, а й внутрішнього досвіду; розпредметненні історичного "апріорі" і осягненні історії як конгеніальної людині сукупності існувань інших людей.Філософський енциклопедичний словник > категорії історичної науки
-
12 категорії соціальної філософії
КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ - форми практичного, духовно-практичного й філософського освоєння суспільно-історичної дійсності як органічної цілісності, де кожна з категорій постає як своєрідний ракурс дійсності, узятої як цілісність. К.с.ф. зумовлені культуротворчою життєдіяльністю того чи того соціального організму - суспільства, цивілізації тощо. На перших етапах категоризації суспільної реальності К.с.ф. перебувають на рівні праформи і постають як своєрідні роди людського буття; пізніше - як нерефлексовані, несвідомо сформовані й діючі форми осмислення людьми соціальної дійсності; свого буття в ній. І лише на досить пізніх етапах існування суспільно-історичних макроорганізмів - культур, суспільств, цивілізацій, спільнот - К.с.ф. набувають значення рефлексивних форм, починають відігравати роль свідомо розроблених засобів філософського осмислення соціально-історичного процесу, постаючи у вигляді основоположних понять найрізноманітніших соціально-філософських вчень. Однак і на цій фазі практичний світ людської життєдіяльності є підмурком і основним середовищем формування та функціонування К.с.ф. Відповідно й останні виступають не лише як засоби пізнання, а й екзистенційно-практичні форми освоєння суспільно-історичної реальності. К.с.ф. мають системну природу в структурі соціально-філософського знання. Вони сягають рівня рефлексії і прибирають форму наріжних понять філософії суспільства, лише конституюючись у відповідну категоріальну систему. Означена система може розв'язувати завдання автентичного розуміння суспільства як цілісної і водночас внутрішньо диференційованої системи. Та чи інша К.с.ф. характеризує суспільну дійсність як ціле, взяте в якомусь одному зрізі, з одного боку. Сама ж дійсність є живою багатогранною цілісністю, яка може отримати адекватне вираження лише в такій же динамічній і цілісній системі К.с.ф. Перехід від однієї категорії до іншої постає тут не як багатоступенева дедукція понять, а як "зняття" кожного разу все нової невідповідності між однобічністю категорії, що відображає суспільство лише з якогось одного боку, і конкретністю, багатогранністю того чи того реального історичного суспільства. З'ясування цієї часткової невідповідності відбувається шляхом переходу до наступної, конкретнішої категорії і щоразу потребує звернення до реального життєвого світу, врахування й осмислення нових фактів у системі К.с.ф., синтезування в поняттях оприявнених даних споглядання й світовідчуття. При цьому системний зв'язок К.с.ф. реалізується не як жорстко заданий за спрямованістю перехід каузального характеру, а як взаємозв'язок, взаємоперехід, просування від попередньої, абстрактнішої категорії до конкретнішої, а також як зворотний рух, що фіксує "обернення" пізнавальної послідовності К.с.ф. на зворотну їй за спрямованістю послідовність детермінації реальних форм життєдіяльності суспільства, що виражаються в цих категоріях. Мережа К.с.ф. як рефлексивних форм постає у двох основних вимірах: а) досконалої категоріальної системи на кшталт канона, ідеалу соціально-філософського осягнення К.с.ф.; б) категоріального апарату, тобто органона, дієвого інструмента такого осягнення; методологічного засобу, застосовного в різних галузях людського життя, зокрема у сучасному науковому пізнанні.Філософський енциклопедичний словник > категорії соціальної філософії
-
13 солідарність
СОЛІДАРНІСТЬ - один із принципів соціальної етики, який полягає у переконанні, що між людьми не існує непримиренно протилежних інтересів. Деякі форми соціального утопізму абсолютизують С. (мрії про побудову своєрідного "суспільства-організму", де С. має відігравати роль головного конститутивного принципу). Природна основа й онтологічна передумова С. полягає у соціабельності - глибинно притаманній властивості взаємодопомоги і кооперації, яка характеризує переважну більшість соціальних організмів. Принцип С. передбачає узгоджену спільну дію людей задля вирішення соціальних проблем, зростання відносин довіри між людьми, формування і свідоме підтримування партнерства і консенсусу. Найвищі прояви С. - альтруїзм, життя заради інших, самопожертва (коли центром етичного космосу для людини є благо інших, існування і добробут спільноти). Реалістичний погляд на С. вбачає в ній необхідну умову існування спільноти. Навіть природна і соціальна нерівність людей та розходження їхніх інтересів не заважає солідарному пошуку прийнятних засобів співіснування. Зараз С. є необхідною умовою формування прийнятних стратегій розвитку (див. розвитку стійкого концепція).В. Заблоцький -
14 violin
n1) скрипкаto play the (on a) violin — грати на скрипці
to teach the violin — учити грати на скрипці; вести клас скрипки
2) скрипаль, скрипачto play first violin — грати першу скрипку; відігравати провідну роль; посідати провідне становище
* * *n.1) скрипка; to play the /on a/ violin грати на скрипці; to teach the violin навчати грі на скрипці; весту клас скрипки; violin strіng, скрипкова струна; violin case футляр для скрипки2) скрипаль ( в оркестрі) to play first violin грати першу скрипку; відігравати ведучу роль, займати ведушее положення -
15 играть
1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.* * *1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти\игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]
\игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)
\игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи
\игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма
\игратьть коме́дию — см. комедия
\игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі
\игратьть на не́рвах чьих — см. нерв
\игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́
\игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м
\игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль
\игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля
\игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м
\игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити
2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти\игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]
4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти\игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́
\игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)
\игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку
6) ( петь) диал. співа́ти\игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]
-
16 role
n фр.рольto play the role of smb. — а) театр. виконувати якусь роль; б) удавати з себе когось
* * *nроль; службові обов'язки -
17 instrumental
adj1) визначальний, важливий,корисний; який є знаряддям (засобом)2) виконуваний за допомогою інструментів (приладів)3) муз. інструментальний4) грам. орудний* * *I n; грам.орудний, інструментальний відмінокII a1) який служить знаряддям, засобом; який відіграє важливу роль, визначальний2) який здійснюється за допомогою інструментів, приладів3) мyз. інструментальний4) гpaм. орудний, інструментальний -
18 ентропія
ЕНТРОПІЯ ( від грецьк. έν - в і τροπή - поворот, зміна, перетворення) - загальнонаукове поняття, яке відіграє центральну роль у науково-теоретичному описі еволюційних процесів фізики, біології та ін. наук. Поняття "Е." вперше було введене Клаузіусом (1865) для визначення міри незворотного розсіяння енергії в термодинамічній системі, де термін "Е." означає особливу функцію стану системи. Т. зв. нерівність Клаузіуса дозволяє визначити характер процесів, що відбуваються в адіабатично ізольованій системі, тобто процесів, які відбуваються без теплообміну з навколишнім середовищем. Можливими є тільки процеси, за яких Е. або залишається незмінною (зворотні процеси), або зростає (незворотні процеси). Поняття "Е.", застосоване до термодинамічно нерівноважних або незворотних станів, виражає міру "старіння" системи. Воно набуло широкого застосування в інших областях науки. В статистичній фізиці Е. характеризує міру ймовірності здійснення будь-якого макроскопічного стану. В теорії інформації Е. - міра невизначеності будь-якого досліду, який може мати різні наслідки. Поняття "Е." може відігравати велику роль у розумінні процесів, що відбуваються в живих організмах, оскільки останні можна розглядати як складну відкриту систему, що знаходиться у нерівноважному, але стаціонарному стані. -
19 dance
1. n1) танець, танокdance hall (house) — амер. танцювальний зал
2) танцювальна музика3) бал; танцювальна вечірка4) тур (танцю)5) дії, лінія поведінки; гра2. v1) танцювати2) примушувати танцювати3) стрибати4) кружляти, звиватися5) колисати (дитину)6) добиватися (чогось — in, out, into)7) втрачати (тж dance away)to dance to (after) smb.'s pipe (piping, whistle) — танцювати під чиюсь дудку
to dance upon nothing, to dance the Tyburn jig — бути повішеним
* * *I n1) танець3) бал, танцювальний вечір4) тур, танець5) дії, лінія поведінки; граII v1) танцювати; змушувати танцювати2) танцювати, стрибати, скакати3) рухатися, кружляти, витися; гойдатися4) качати, гойдати, колихати5) домогтися; втратити, проморгати -
20 fiddle
1. n1) розм. скрипка2) струнний інструмент3) скрипаль4) веселун; жартівник; душа товариства5) розм. ордер на арешт6) розм. обман7) мор. сітка на столі (щоб речі не падали під час шторму)8) с.г. волокуша9) розм. 1/16 фунта стерлінгівto play first fiddle — грати першу скрипку; задавати тон; посідати керівне становище
to be (as) fit (амер. fine) as a fiddle — бути при доброму здоров'ї (в гарному настрої)
to hang up one's fiddle — залишити роботу, піти у відставку, піти на відпочинок
Scotch fiddle — сверблячка, короста
fiddle drill — тех. смичковий дриль
2. v1) розм. грати на скрипці; тирликати2) вертіти в руках, гратися (чимсь)3) розм. обдурюватиfiddle about — байдикувати, тинятися
fiddle away — розтринькувати, розтрачувати
* * *I ['fidl] n1) скрипка; струнний інструмент2) дiaл. скрипаль; веселун, жартівник, душа товариства3) cл. ордер на арешт4) cл. обман; ( дрібне) шахрайство5) мop. сітка на столі ( щоб речі не падали під час хитавиці)6) c-г. волокуша7) вигук дурниця!II [`fidl] v2) вертіти в руках, грати ( чим-небудь)3) обманювати, дурити; ошукувати; шахраювати4) aмep. марнувати; розтринькувати (час, гроші)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
роль — і, ж. 1) Художній образ, втілюваний актором на сцені, у кінофільмі і т. ін. || перен. Нещирий, роблений спосіб поведінки, дії. 2) Повний текст однієї дійової особи в п єсі. 3) Яка небудь робота, якесь заняття, певний вияв себе в чому небудь. ||… … Український тлумачний словник
відігравати — відграва/ти, раю/, рає/ш, недок., відігра/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех.Граючи в карти (доміно, лото і т. ін.), повертати назад що небудь програне. 2) тільки док., перех. і неперех. Закінчити грати. || Зіграти, що небудь, виконати. •• Відіграва/ти … Український тлумачний словник
функціонувати — у/ю, у/єш, недок. Виконувати свої функції; бути в дії, діяти, працювати. || у сполуч. зі сл. як та деякими іменниками. Виконувати функцію, відігравати роль того, що названо відповідним іменником … Український тлумачний словник
інноваційний тип розвитку — инновационный тип развития Innovation model of development Innovationsentwicklung – характеризується перенесенням акценту на використання принципово нових прогресивних технологій, переходом до випуску високотехнологічної продукції, прогресивними… … Гірничий енциклопедичний словник
значити — I зн ачити чу, чиш, недок., перех. і без додатка. 1) Мати якийсь зміст, дорівнювати значенням чому небудь. || з інфін. або підрядним реченням. Означати що небудь, свідчити про щось. 2) Відігравати певну роль, мати яке небудь значення, бути… … Український тлумачний словник
означати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Мати певне значення, певний зміст. || Вказувати на що небудь, свідчити про щось. || Бути рівнозначним. 2) Мати важливе значення, велику вагу; відігравати важливу роль. 3) діал. Визначати … Український тлумачний словник
важити — 1) (мати певну вагу), заважувати, заважити, тягнути, тягти 2) (визначати вагу чого н.), зважувати, зважити, виважувати, виважати, виважити 3) (відігравати певну роль, бути важливим для когось), значити, означати, мати значення, мати вагу 4) (на… … Словник синонімів української мови
сила — 1) (фізична енергія людини, тварини, здатність робити, здійснювати щось), міць, снага, наснага 2) (велика значущість кого / чого н., здатність впливати, відігравати вирішальну роль), міць, могутність, могуть, могуття 3) (ступінь вияву чого н.),… … Словник синонімів української мови
сильний — 1) (який відрізняється великою фізичною силою), дужий, міцний, потужний, могутній, здоровий, двожильний; повносилий (повний сил, енергії); м язистий, м язуватий, мускулистий, мускулястий, жилавий (який має розвинені м язи); тривкий (фізично… … Словник синонімів української мови
кільцеві структури — кольцевые структуры ring structures Ringstrukturen геол. утворення в плані кільцевої, округлої або овальної форми в кам яній оболонці Землі і інш. планетних тіл. Встановлюються в осн. шляхом геол. дешифрування космічних та аеровисотних знімків… … Гірничий енциклопедичний словник